Першою людиною, яку почали називати сірим кардиналом (а точніше – сірим преосвященством), був отець Жозеф (він же Франсуа Леклер дю Трамбле) – права рука значно відомого кардинала Рішельє та одна з наймогутніших персон у Франції XVII століття. Незважаючи на свій неофіційний титул, отець Жозеф не був ні сірим, ні кардиналом, якщо не рахувати останнього року життя.

Іноді стверджується, що прізвисько він отримав через сірий колір сутани. Насправді сутана отця Жозефа, як і в інших ченців з ордену капуцинів, до якого він належав, була коричневою. Тож з приводу походження прізвиська, що стало крилатим виразом, думка розходиться – згідно з «буквальною» теорією, батько Жозеф ходив у сірому плащі, звідси й сірий кардинал. За іншою теорією, яку можна назвати «лінгвістичною», у французькій мові того часу сірим називали все «некольорове». Є й «метафорична» гіпотеза, яка стверджує, що слово «сірий» треба сприймати у переносному значенні – як «тіньовий», «таємний».

Як би там не було, сірий кардинал отець Жозеф виконував секретні накази Рішельє, організував шпигунські мережі, які діяли в країні та за її межами, впливав на перебіг Тридцятирічної війни. Підозрілий Рішельє безмежно довіряв батькові Жозефу, який був його особистим секретарем. На картині «Рішельє та його кішки» отець Жозеф зображений не випадково: ходив жарт, що без доповіді до кардинала могли входити тільки він та кішки.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org