Кубізм (французькою cubisme, від cube — куб), модерністська течія в образотворчому мистецтві (переважно в живописі) 1-ої чверті 20 століття, яке висунуло на перший план формальне завдання конструювання об'ємної форми на плоскості, звівши до мінімуму образотворчо-пізнавальні функції мистецтва. Слово «кубісти» було запропоновано в 1908 і 1909 французьким критиком Л. Воселем як глузливе прізвисько групи художників, що змальовували наочний світ у вигляді комбінації геометричних тіл або фігур.

Кубізм в мистецтві настільки примітний, що його не можна сплутати з іншим стилем. Картини в стилі кубізму мають мало спільного з реалізмом, оскільки заперечують об’ємне сприйняття навколишнього світу. Тут не діють правила світлотіні та перспективи: зображення складається з переплетення геометричних форм. Натюрморти та портрети в стилі кубізм нераціональні та роздроблені. Створюється враження, що картина – це пазл, який потрібно скласти подумки. У хід вступають прямі, чіткі лінії та гострі кути.

Зображення складається з декількох площин, що заповнюють простір, іноді з затушовування контурів. Тільки так можна усвідомити ідею композиції й доторкнутися до світу переплетення фігур. Художник не намагається зобразити первісну суть предмета, а руйнує його, переносячи на полотно саму суть.

Дізнатися більше: presa.com.ua