Цикло́пи, кікло́пи (дав.-гр. Κύκλωπες — «круглоокі») — персонажі давньогрецькій міфології, сини Урана й Геї, велетні, що відзначалися надзвичайною силою і вправністю. Вигляд, кількість і сила циклопів у різних давньогрецьких міфографів значно відрізнялися.

З часів Гомера циклопів зазвичай зображували як велетнів, часто з єдиним оком посеред лоба.

Вальтер Буркерт вважав, що циклопами у Греції спочатку називали ковалів. Оскільки ковалі носили пов'язки на одному оці, які захищали від іскор, їх називали «одноокими», або ж «круглоокими».

За Отеніо Абелем, на думки про існування циклопів давніх греків наштовхнули знахідки кістяків карликових слонів, які населяли острови Середземного моря за кілька тисячоліть до н. е. Отвори в черепах, звідки ріс хобот, могли сприйматися як очниця для єдиного ока.

Прототипом циклопів могли слугувати і малоазійські (лікійські) ремісники, яких привіз із собою до Греції тиринфський цар Прет. Прізвисько «круглоокі» вони отримали за незвичний зовнішній вигляд, можливо тому, що наносили фарбу навколо очей. За наказом Прета лікійські майстри звели навколо Тиринфа потужні мури — у чотири метри завтовшки і сім метрів заввишки. Мури складалися з величезних каменів, кладених за невідомою достеменно технологією — згодом такий спосіб будівництва отримав назву «циклопічної кладки». Підняти величезні камені звичайним людям здавалося не під силу, тож циклопів згодом почали уявляти міфічними велетнями.

Дізнатися більше: uk.wikipedia.org