1 липня 1569 року на генеральному сеймі в Любліні було підписано остаточний акт Люблінської унії — угоди про об’єднання Королівства Польського й Великого Князівства Литовського в союзну державу — Річ Посполиту. А 4 липня угода ратифікована королем польським і великим князем литовським Сигізмундом II Августом. Об’єднання мало на меті протистояти московській агресії, адже Московське князівство на час підписання унії загарбало майже третину території Великого Князівства Литовського.

«Уже за рік Європа мала змогу порівняти польський метод «уніювання» з московським, де Іван Грозний тисячами моторошних тортур вибив з голів своїх новгородців будь-який потяг до польського досвіду» (Владислав Конопчинський)

Унія мала безпосередній вплив на українські землі, адже вони передавалися в управління Польського Королівства й уперше за кілька століть об’єднувалися в одній державі. Саме тому згадуємо про цю подію напередодні 30-ліття проголошення державної незалежності України.

У свій час укладення Люблінської унії спричинило пришвидшену інтеграцію українських земель та місцевої знаті до західноєвропейської політико-соціальної спільноти. Створення союзної держави в 1569 році дало можливість деякий час ефективно протистояти загарбницьким намірам Москви та відбити раніше захоплені території. Устрій Речі Посполитої допоміг зберегти києво-руську ідентичність Волині і Київщини.

Дізнатися більше: armyinform.com.ua