Зіккурат (від аккадск. «вершина») — культова споруда в Стародавній Месопотамії та Еламі, що є багатоступеневою вежею. Найдавніші споруди належать до четвертого тисячоліття до зв. е., одні з останніх були зведені у VI столітті до н. е. Найбільше зіккуратів збереглося на території сучасного Ірану.

Найчастіше зіккурати будувалися із цегли. Кількість ярусів могло змінюватись. Шумери будували зіккурати з трьома ярусами на честь найбільш шанованих богів: Енліля, Енкі та Ану. Вавилоняни будували семиступні храми, що відповідало числу відомих їм небесних тіл: Сатурн, Юпітер, Марс, Сонце, Венера, Меркурій, Місяць. Найвищі зіккурати могли досягати 90 м заввишки.

Один з найвідоміших зіккуратів, що дійшли до наших днів, знаходиться поблизу іранського міста Дизфуль і називається Чога-Занбіль. Храмовий комплекс було зведено у стародавньому місті Дур-Унташ приблизно 1250 року до зв. е. На цегляному фасаді збереглися клинописні записи. 1979 року Чога-Занбіль увійшов до списку об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

За формою та призначенням месопотамські зіккурати збігаються з храмами майя та ацтеків. На території Європи також можна зустріти подібні споруди. Наприклад, Сардинський зіккурат в Італії віком приблизно 5,5 тис. років, або іспанський Канчо-Роано (імовірно VI століття до н. е.) — один із небагатьох решток тартесійської цивілізації.

Дізнатися більше: indicator.ru