Мінарет (араб. «маяк») - в архітектурі ісламу вежа (кругла, квадратна або багатогранна в перерізі), з якої муедзін закликає віруючих на молитву.

Мінарет ставиться поруч із мечеттю чи входить у її композицію. Ранні мінарети часто мали гвинтові сходи або пандус зовні (спіралеподібні мінарети), у пізніх - усередині вежі.

Розрізняються два основні типи мінаретів: чотиригранні (Північна Африка) та круглоствольні (Близький та Середній Схід). Мінарети прикрашалися візерунковою цегляною кладкою, різьбленням, глазурованою керамікою, ажурними балконами, що оперізували мінарет (шерефе, також шурфе, шурфе), де і знаходилися муедзини, що закликали до молитви.

Малі мечеті зазвичай мають один мінарет (або взагалі), середні — два; у великих султанських мечетях у Стамбулі було від чотирьох до шести мінаретів. Найбільша кількість мінаретів, десять, біля мечеті пророка в Медині.

В даний час муедзін вже не піднімається на мінарет, а його голос транслюється встановленими на мінареті (зазвичай чотирма) гучномовцями.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org