Мемуарна література, мемуари (від фр. Mémoires - спогади) - записки сучасників, що розповідають про події, в яких автор записок брав участь або які відомі йому від очевидців, і про людей, з якими автор був знайомий.

Важлива особливість мемуарів полягає в претензії на достовірність відтворюваного минулого і, відповідно, на документальний характер тексту, хоча в дійсності не всі мемуари є правдивими і точними.

Мемуари не тотожні автобіографії і хроніці подій, хоча в побуті ці поняття можуть використовуватися як синоніми. Мемуарист намагається осмислити історичний контекст власного життя, описує свої дії як частину загального історичного процесу. В автобіографії ж (наприклад, «Сповідь курця опіуму», «Сповідь» Руссо) акцент зроблено на внутрішньому житті автора і на розвитку його особистості. Від хронік сучасних подій мемуари відрізняються суб'єктивністю - тим, що описувані події переломлюються через призму свідомості автора зі своїми співчуттями і неприхильність, зі своїми прагненнями і видами.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org