Поняття грації було одним із визначень краси здавна. У цьому значенні воно використовувалося в античній та середньовічній естетиці. Самостійне значення воно набуває лише в епоху Відродження. Представники неоплатонічної естетики (Марсиліо Фічіно, Піко делла Мірандола та ін.) визначають грацію як «потаємний вид краси, який не можна виміряти за допомогою пропорцій та визначити раціональним шляхом».

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org