Знак кореня (знак радикала) (√) в математиці — умовне позначення для коренів, за замовчуванням квадратних.

Корінь у математиці:

1) корінь ступеня n з числа a - всяке число x (позначається , a називається підкореним виразом), n-я ступінь якого дорівнює a (). Дія знаходження кореня називається вилученням кореня.

2) Корінь рівняння - число, яке після підстановки його до рівняння замість невідомого перетворює рівняння на тотожність.

Знак кореня походить з малої латинської літери r (початкової в лат. radix - корінь), що зрісся з надрядковою межею: раніше надкреслення виразу використовувалося замість нинішнього укладання його в дужки.

Вперше таке позначення використав німецький математик Крістоф Рудольф у 1525 році.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org