Імір, Бримир або Аургельмір — у германо-скандинавській міфології перша жива істота, інеїстий велетень, з якого був створений світ.

Він походить з льоду Елівагара, в якому теплота зародила життя. Під лівою рукою його виросли чоловік і жінка, а від його ніг народився шестиголовий велетень Трудгельмір (прабатько роду велетнів-єтунів - Грімтурсенов). Був убитий нащадками бога Бурі - Одином, Вілі та Ве. Вбивши, вони створили з нього світ: з м'яса - сушу, з крові - води, з кісток - гори, із зубів - скелі, з волосся - рослини, з мозку - хмари, з черепа - небесне склепіння. Кожен із чотирьох кутів небесного склепіння нові боги згорнули у формі рогу і в кожен ріг посадили по карлику: у північний — Нордрі, у південний — Судрі, у західний — Вестрі та у східний — Аустрі.

З ран Іміра витекло стільки крові, що в ній потонули всі велетні. Врятувався лише на ковчезі з дітьми та дружиною велетень Бергельмір («Ріваючий як ведмідь»), син Трудгельміра та онук Іміра. Від нього і його безіменної дружини і походить нове плем'я «інеїстих велетнів» (єтунів, йотунів).

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org