Японське ієрогліфічне поєднання тенно: - «Небесний господар», «небесний государ» - зазвичай перекладається на російську мову як «імператор». Воно потрапило до Японії з Китаю. Стародавні японці вимовляли це слово як сумера мікото, суберагі або суберогі - «Правлячий господар», і позначали їм власного монарха.

За матеріалами «Анналів Японії», титул тенно: щодо японського монарха вперше використав принц-регент Сьотоку. У 608 році він направив китайській стороні державну грамоту, в якій називав китайського імператора «Господарем і владикою Заходу». Ймовірно, прийняття правителями стародавнього японського держави Ямато нового титулу тенно: мало підкреслити їх божественне походження і сакральну природу їх влади.

Починаючи з 1868 року, після реставрації Мейдзі, основним офіційним титулом японських монархів у відносинах з правителями з-за кордону став титул тенно. Його перекладали на європейські мови як «імператор». Поряд з цим титулом офіційно використовувався титул Коте, прямий аналог китайського імператорського титулу Хуанді. У квітні 1936 року, в результаті уніфікації титулів, тенно став єдиним зверненням до японського монарху в міжнародних документах на японській мові.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org