Казус беллі (лат. «Випадок (для) війни», «військовий інцидент») - юридичний термін часів римського права: формальний привід для оголошення війни. У своєму первісному вигляді поняття casus belli представляло собою юридичну категорію давньоримського спеціального права, яким оперували члени колегії жерців при здійсненні рішень сенату, в які входили претензії до суміжних народам. Відсутність відповіді в необхідний термін на висунуті в ультимативній формі вимоги сенату, так само як і негативний або незадовільну відповідь, розглядалося як привід до початку військових дій.

Наприклад, вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда в Сараєві 28 червня 1914 року сербським студентом Гаврилом Принципом, який був членом таємної організації «Млада Босна», було використано Австро-Угорщиною для оголошення ультиматуму Сербії. Отримавши що не задовольнив її відповідь на ультиматум, Австро-Угорщина використовувала таку відповідь як казусу белли і оголосила Сербії війну

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org