Зимова сплячка – дуже цікавий та складний процес. У зимову сплячку впадають тварини, які проживають, переважно, в помірному кліматі (тепле літо і холодна зима). Для багатьох тварин сплячка є єдиним способом виживання під час морозної зими, тому що в цей час їм дуже складно добути харчування.

Під час зимової сплячки (або глибокого сну) у тварини уповільнюються процеси життєдіяльності та обміну речовин, а також пульс і частота дихання.

Лише три види ведмедів впадають у сплячку (бурий, чорний та гімалайський). Інші ж ведмеді (зокрема, білі) у сплячку не впадають.

Сон ведмедя не такий міцний, як у інших тварин, що впадають у сплячку. Ведмідь спить чуйно та поверхово. Температура тіла майже знижується, і всі внутрішні процеси працюють у звичному ритмі. Під час сплячки ведмідь може втратити до половини власної ваги.

Їжаки не роблять запасів на зиму, тому що харчуються переважно комахами. Тому їм доводиться запасатись жиром у літній сезон, а взимку спати. До зими (у жовтні) їжаки жиріють і впадають у сплячку, знаходячи собі притулок у густих кущах, поглибленнях ґрунту, засипаних опалим листям, серед лісового хмизу. Прокидається їжак тільки із припиненням заморозків.

Суслики відносяться до тварин, які дуже довго можуть перебувати в сплячці, до 9 місяців на рік. Після пробудження, у них настає найчастіше нетривалий період бурхливої активності.

Дізнатися більше: zoogalaktika.ru