Цими словами на Русі проводжали в далеку дорогу, і ніякого поганого сенсу в них не вкладали. При вічної російської бездоріжжю нічого кращого гладкою і чистою, як скатертину, дороги мандрівникові не можна було й побажати. В одному з віршів Івана Аксакова йдеться про дорогу, яка «пряма, як стріла, широкою гладдю, що скатертина лягла». Це початкове значення фразеологізму присутній в тлумачному словнику Ожегова. Але там же сказано, що в сучасній мові його сенс змінився на зворотний: «Вираз байдужості до чиєї-небудь догляду, від'їзду, а також побажання забиратися геть, куди завгодно». Це не дивно, етикетні формули в великій мірі схильні до іронічного переосмислення.

Дізнатися більше: www.vokrugsveta.ru