Есеїст - автор есе; тобто роботи, що базується на спонтанному осмисленні особистого досвіду, вираженні особистої думки, внутрішньому діалозі з читачем.

В англійській мові слово «есеїст» (англ. Essayist) вперше використав англійський поет і драматург Бен Джонсон в 1609 році.

У російській літературі першим есеїстом можна вважати А. Н. Радищева ( «Подорож з Петербурга в Москву»). Як есеїсти проявили себе В. Г. Бєлінський ( «Лист до Гоголя»), А. И. Герцен ( «З того берега»), Ф. М. Достоєвський ( «Щоденник письменника»). На початку XX століття до жанру есе зверталися В. І. Іванов, Д. С. Мережковський, Андрій Білий, Іван Бунін, Осип Мандельштам, Лев Шестов, В. В. Розанов, Володимир Набоков ( «Есе про драматургію»), пізніше - Ілля Еренбург, Юрій Олеша, Віктор Шкловський, Костянтин Паустовський, Йосип Бродський, Лідія Гінзбург. У цьому жанрі працювали вчені М. Бахтін, Ю. Лотман.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org