Гладиус - римський короткий меч (до 60 сантиметрів). Імовірно, був запозичений (і вдосконалений) римлянами у древніх жителів Піренейського півострова.

Виготовлялися Гладіус найчастіше із заліза, але можна також зустріти і згадка про бронзових мечах. Як показують дійшли до нас зразки римських мечів, з кінця II століття н. е. і особливо в III століття н. е. ГЛАДІУС виготовлялися вже з кованої сталі. Гладиус користувався популярністю у легіонерів - важкої римської піхоти. Велить (легка піхота римлян) користувалася ГЛАДІУС тільки як допоміжною зброєю. В руках умілих воїнів їм наносилися швидкі і смертоносні удари, проте його довжина дозволяла вести бій з противником тільки впритул. Також досвідчені легіонери вміли їм фехтувати з таким же майстерністю, як і рубати, різати або колоти.

Вельми цікавим є той факт, що, на думку вчених-істориків, гладіус не є споконвічно римським винаходом і був, швидше за все, запозичений у племен, свого часу завоювали Піренейський півострів. Приблизно в III столітті до нашої ери стародавні римляни запозичили у варварських племен (імовірно - галлів або ж кельтів) прямий короткий меч, названий Gladius Hispaniensis (з лат. - «іспанська меч»).

Але, так чи інакше, саме римляни «обезсмертили» цей короткий меч.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org