Севастократор — найвищий придворний титул у пізній Візантійській імперії, запроваджений наприкінці XI століття. У візантійській ієрархії севастократор йшов одразу за імператором, витіснивши з цього місця титул кесаря. А введений у середині XII століття титул деспота, зрушив самого севастократора на щабель нижче в ієрархічній драбині. Надалі титул севастократора став використовуватись у сусідніх державах, зокрема у Другому Болгарському царстві та у Сербо-грецькому царстві.

Титул складається із двох грецьких основ і дослівно перекладається як «шляхетний володар».

Ввів титул візантійський імператор Олексій Комнін для старшого брата Ісаака Комніна. Згідно з Анною Комніною, титул позначав ранг вище цезаря (яким був зять Олексія Никифор Меліссін) і розглядався як другий імператор.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org