Колобо́к — персонаж однойменної східнослов'янської казки, зокрема й української, круглий виріб із борошна, що втік із дому та був, після зустрічі з кількома тваринами, з'їдений лисицею. Первісно колобок — річ, яка має форму кола чи кулі, зокрема назва виробу з борошна (хліба, печива, вареника).

Живуть собі дід та баба, у яких немає дітей. Дід просить бабу спекти хліба. Баба збирає всі залишки борошна, які є в домі, місить тісто, випікає колобка і ставить на вікно, щоб охолонув. Колобок оживає і тікає від діда та баби. Під час своєї подорожі Колобок зустрічає одного за одним різних казкових звірів: Зайчика-побігайчика, Вовчика-братика, Ведмедя та Лисичку-сестричку. Кожен хоче його з'їсти. Кожному він співає пісеньку про те, що він утік від попередніх істот і втече від нього: «Я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік… і від тебе втечу». Від усіх йому вдається втекти, окрім Лисиці, яка вдає із себе глуху та заманює Колобка прямо собі до рота, щоб краще чути, та з'їдає.

Дізнатися більше: uk.wikipedia.org