Квазімодо — це персонаж з класичного роману Віктора Гюго «Собор Паризької Богоматері». Він — горбань, якого суспільство відкидає через його зовнішність. Незважаючи на це, Квазімодо має добре і ніжне серце, він відданий друзям і тим, хто проявляє до нього доброту.

У романі Квазімодо зображений як трагічна постать, яку оточуючі не розуміють. Його часто зустрічають з жорстокістю і презирством, але він не втрачає співчуття до інших. Він стає хранителем Собору Паризької Богоматері, проводячи дні в дзвіниці і піклуючись про будівлю.

Одним з найзворушливіших моментів у книзі є порятунок Есмеральди, доброї і красивої циганки, від страти. Квазімодо ризикує своїм життям, щоб захистити її, і його любов до неї чиста і безкорислива.

Незважаючи на свої фізичні вади і ставлення оточуючих, Квазімодо — герой роману. Він є прикладом того, як навіть найбільш незрозумілі і маргіналізовані члени суспільства можуть володіти неймовірною силою, мужністю і співчуттям. Його історія — це свідчення сили людського духу і важливості бачити за зовнішністю справжню доброту.

«Собор Паризької Богоматері» був опублікований в 1831 році. Віктор Гюго (1802-1885) був французьким романтичним письменником, який працював у різних жанрах.

Дізнатися більше: en.wikipedia.org