8 серпня 1945 року, через три місяці після Перемоги над фашистською Німеччиною, уряду СРСР, США, Великобританії і Франції уклали угоду про організацію суду над військовими злочинцями. Надалі до угоди офіційно приєдналися ще 19 держав, і Трибунал став з повним правом називатися Судом народів.

Процес розпочався 20 листопада 1945 року і тривав майже 11 місяців. Перед Трибуналом постали 24 військових злочинця, що входили у вище керівництво фашистської Німеччини. Також вперше було розглянуто питання про визнання злочинними низки політичних і державних інститутів - керівного складу фашистської партії НСДАП, штурмових і охоронних її загонів, служби безпеки, таємницею державної поліції, урядового кабінету, Верховного командування та Генерального штабу. Відповідно до Лондонським угодою Міжнародний військовий трибунал був сформований на паритетних засадах з представників чотирьох країн. Представник Великобританії (лорд-суддя) Джеффрі Лоренс був призначений головним суддею.

Працівники Прокуратури СРСР, Прокуратур РРФСР, УРСР і БРСР провели величезну за своїми масштабами роботу по викриттю німецько-фашистських загарбників, встановлення їх злодіянь на окупованих ними територіях Радянського союзу. Висококваліфіковані прокурори і слідчі брали активну участь в судовому процесі над головними військовими злочинцями, що проходив в Нюрнберзі в період з 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 р

Дізнатися більше: belayaistoriya.ru