«Стара Ізергіль» - розповідь Максима Горького, написаний в 1894 році, складається з трьох частин. У розповідь увійшли дві «легенди»: легенда про Ларрі і легенда про Данко, а також розповідь баби про чоловіків, яких вона любила протягом життя.

Основна концепція розповіді: «Жити поза людей і для себе (Ларра)» - «Жити з людьми, але для себе (Изергиль)» - «Жити з людьми і для людей (Данко)».

Вперше надруковано в періодичному виданні «Самарська газета» в 1895 році, номер 80, 16 квітня; номер 86, 23 квітня; номер 89, 27 квітня.

Написано, мабуть, восени 1894 року. Датування підтверджується листом В. Г. Короленка від 4 жовтня 1894 року члену редакції «Русские ведомости».

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org