Лади́жинське водосховище — велике руслове водосховище на річці Південний Буг. Розташоване у Вінницькій області, на межі Гайсинського і Тульчинського районів. Гребля водосховища розташована неподалік від північної околиці міста Ладижин. Створене 1964 року як водойма-охолоджувач Ладижинської ТЕС. Довжина водосховища 45 км, площа 20,8 км², пересічна глибина 7,2 м, максимальна глибина (біля греблі) — 17,8 м. Об'єм води — 0,15 км³. Праві береги водосховища переважно низькі, ліві — високі, подекуди урвисті. Берегова лінія у верхній та середній частинах дуже звивиста. Мінералізація води коливається в межах 460—710 мг/л, максимальних значень досягає взимку. Вміст розчинного кисню біля поверхні становить 5—14 мг/л, біля дна 2—10 мг/л. Термічний і льодовий режими значною мірою залежать від надходження підігрітих вод Ладижинської ТЕС. Влітку температура поверхневих вод сягає +28°C і більше, взимку — пересічно +5, +6 (біля греблі). На глибині 10—12 м, у межах корінного річища, вплив підігрітих вод не поширюється. Ладижинське водосховище — руслове, тижневого регулювання. Коливання рівня води протягом року бл. 1,5 м. Серед водяної рослинності — стрілолист, куга озерна, очерет. Водяться карась, щука, окунь та інші риби. У прибережних заростях — гніздування птахів. Воду, крім цільового призначення, використовують для технічного водопостачання і зрошування. Судноплавство. На берегах — місця відпочинку.

Дізнатися більше: uk.wikipedia.org