Вотчина (від слова батько) - спадкове земельне володіння.

Вотчина становила комплекс, що складається з земельної власності (землі, будівель та інвентарю) і прав на холопів. Синоніми вотчини - алод, бокленд.

З VIII-IX століть вотчина була панівною формою землеволодіння в більшості країн Західної Європи. У процесі формування вотчини створювався апарат владного управління (суд, адміністрація і так далі).

Селяни зберігали свою громадську організацію (громада, комуна, Альменда), що поряд з обов'язковим спадковим характером володіння відрізняло вотчину від бенефиция, манора й маєтки.

Вотчина відрізнялася за економічною структурою (в залежності від ролі домену, типу феодальних повинностей селян), по величині, по соціальної приналежності вотчинників (світські, в тому числі королівські, церковні).

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org