Лаваш - прісний білий хліб у вигляді тонкої коржі з пшеничного борошна, поширений переважно у народів Кавказу, в Ірані, Афганістані та в інших регіонах Передньої Азії. В англомовних виданнях іменується також «вірменський ламкий хліб», «вірменська коржик», «крихкий хліб», «Параку».

Передумовами для винаходу печеного хліба стала поява у стародавніх шумерів, вавилонян, єгиптян, ассірійців, і персів ступок і ручних млинів. З густої зернової каші пеклися перші прісні коржі. Приблизно таким же чином лаваш печеться в Закавказзі і сьогодні.

Ряд джерел визначає лаваш як блюдо вірменського походження. Так, фахівець з харчового виробництва Сержіо Серна-Сальдівар вважає, що лаваш має давнє вірменське походження.

Про поширеності лаваша в Вірменії з давніх часів говорять знайдені археологами тонуються і залишки лаваша в них. Один з таких шматочків обгорілого лаваша був знайдений на початку XX століття в середньовічній вірменській столиці Ані (недалеко від церкви Гагкашен) під час розкопок міста Російським археологічним товариством.

Дізнатися більше: ru.wikipedia.org